Поділитися схемою і зберегти її

Складену схему майже завжди треба комусь показати: кинути в чат спільноти, надіслати зварнику, віддати контролеру. Це три різні речі, і конструктор робить їх трьома різними способами. Плутанина тут коштує часу: людина копіює JSON у чат, де його ніхто не відкриє, або кидає посилання завдовжки в півекрана, яке приходить без картинки.

Коротке посилання — для людей#

Кнопка «Копіювати посилання» кладе схему на сервер і повертає адресу виду studio.the.in.ua/s/<вісім символів>. У алфавіті ідентифікатора немає схожих між собою знаків — ні нуля з «о», ні одиниці з «l», — тож адресу можна продиктувати голосом.

Хто відкриє посилання, побачить живу векторну схему, кнопки поширення й перехід «Відкрити в конструкторі»: далі він може змінити її під себе, і ваша схема від цього не постраждає — його правки поїдуть у нову.

У месенджерах і соцмережах посилання розгортається карткою: бренд, назва схеми, скільки в ній елементів, версія бібліотеки — і сама схема малюнком праворуч.

Чому не просто довге посилання#

Спершу схема жила цілком в адресі — жодного сервера, жодної бази: стан у самому посиланні, як у калькуляторів порталу. Так і залишилось запасним варіантом, і воно працює: якщо сервер не відповів, конструктор скопіює довгу адресу й скаже про це.

Але на апараті з півтора десятка елементів довге посилання виростає до двох тисяч символів. У чаті воно займає півекрана, а Telegram по такій довгій адресі картинку вже не тягне — картка приходить порожньою. Тому для людей коротке, а довге — на випадок збою.

Що лишається на сервері#

Схема лягає файлом, поруч із яким записано, хто її зберіг і коли. Сама композиція власника не несе: її читає прошивка, і їй ця інформація ні до чого.

Перед тим як зберегти, сервер перевіряє схему бібліотекою. Те, що не малюється, на сервер не потрапляє: роздати посилання на порожнечу гірше, ніж відмовити одразу.

Гість зберігає анонімно. Посилання працює точно так само — просто в кабінеті цієї схеми не буде. Це навмисно: вимагати логін заради того, щоб кинути картинку в чат, означало б зламати найчастіший сценарій.

Схеми в кабінеті#

Хто зберігав, увійшовши в акаунт, знайде свої схеми в кабінеті: Кабінет → Збереження → Схеми апаратів. Там список із прев'ю кожної схеми, кнопки «Відкрити» й «Змінити» та видалення.

Видалення перевіряє власника, а не лише наявність файлу: чужу схему за її адресою прибрати не можна.

JSON — для контролера#

У блоці «Композиція (JSON)» лежить те саме креслення текстом — рівно так його читає контролер. Звідти його можна скопіювати собі, а можна вставити в поле чужий і натиснути «Замінити схему цим»: на полотні з'явиться те, що було в тексті.

Формат навмисно плаский і без зайвого. У ньому немає ні зв'язків між елементами (вони виводяться з геометрії), ні знятих замків (це рішення на час складання), ні значень повзунків (це перегляд, а не дані). Лишається те, без чого схему не намалювати: який елемент, якого діаметра й висоти, з якими частинами, де стоїть і які має прив'язки.

Що куди#

Суміжні статті#

• Конструктор схем апаратів — загальний огляд інструмента.
• Паспорт апарата й креслення — сторінка, яку віддають зварнику.
• Чотири режими правої колонки — де живуть прив'язки джерел, які їдуть у JSON.