Чотири режими правої колонки
Права колонка конструктора показує різне залежно від того, що ви зараз робите. Спершу все лежало одним стовпчиком — і виходило, що людина, яка креслить апарат, гортає повз повзунки нагріву, а людина, яка дивиться на процес, гортає повз форму кришки. Тепер угорі колонки чотири кнопки, і кожна вмикає свій набір.
Редагування — форма деталі#
Те, що потім піде в метал: частини, насадка, висота, діаметр, форма, метал, врізки, орієнтація. Усе, що стосується однієї вибраної деталі.
Порожній стан говорить різне залежно від того, чому він порожній: на голому полотні радити «клацни елемент» нема сенсу — клацати нема на що.
У смузі над полотном у цьому режимі живе масштаб: «−», «+», «Вписати» (рамка по фактичній схемі, а не по аркушу) і «1:1».
Рух — п'ять фізичних ручок#
Схемою тут керує не прив'язка до показника, а п'ять ручок:
| Ручка | Межі | Що робить |
|---|---|---|
| Нагрів | 20–110 °C | нижче 78 °C у трубах не рухається нічого |
| Протік | 0–100 % | наскільки бадьоро йде пара |
| Вода | 0–100 % | теплоносій у сорочках і змійовиках |
| Відбір | 0–100 % | рідина й спирт у відборі |
| Тиск | 0–100 % | додає парі |
Режим процесу — «розгін», «відбір», «хвости» — виходить сам, як комбінація ручок. Ніякої таблиці з знанням процесу в конструкторі немає, і саме тому новий елемент починає рухатись без жодних правок: він анімує ті свої середовища, які опинились активними.
Кипіння — це поріг, а не повзунок. Пара з'являється не тому, що щось посунули, а тому, що нагрів перейшов 78 °C. Нижче — стоїть усе, хоч би де стояли решта ручок.
Нижче ручок — список «Працює зараз»: галочка на кожен елемент схеми. Ручка задає загальний стан, галочка — виняток: із двох доохолоджувачів працює один, відбір закрито клапаном. Вимкнений елемент притлумлюється на схемі.
У смузі над полотном у цьому режимі — пауза. Вона зупиняє саму анімацію, а не значення: ручки лишаються там, де стоять, і схема завмирає в тому стані, який ви ловили.
Це показ, а не вимір. Жодне значення звідси не їде на контролер — у нього свої джерела. Саме тому режим стоїть поруч із редагуванням, а не підмінює його.
У цьому ж режимі — джерела: імена показників, з яких елемент братиме значення на контролері. Тут це мітка; повзунок поруч показує, як воно виглядатиме. У полі є список того, що вже вжито в цій схемі, а своє ім'я можна вписати завжди.
Порти — де що стикується#
Режим вмикає показ місць стикування: значок середовища збоку від апарата й тонка гілка до самого порту. Три стани показу — жодного, лише вибраного елемента або всіх: на апараті з кількох тарілок виносок під два десятки, і всі разом вони перекривають схему.
Читається так:
- Значок зі смугою — зімкнута пара: сюди вже щось прикручено.
- Значок без смуги — вільний порт: місце є, з'єднання нема.
- Форма значка каже середовище, стрілка — напрям. Колір дублює, але не несе змісту сам по собі.
Наведення на порт у панелі підсвічує його на схемі, а решту притлумлює — інакше серед півтора десятка однакових значків не видно, який саме ви налаштовуєте.
Тут же перепризначаються ролі: той самий штуцер у різних апаратах працює по-різному, і в рекуператора він то приймає пару, то рідину. Роль задається двома полями — що тече і куди, — і схема одразу починає зчіплюватись по-новому. Приладові посадки ролі не міняють: у термометра немає ні напряму, ні пари.
У переліку — лише ті порти, що справді будуть на схемі при цих увімкнених частинах. Порт, прив'язаний до врізки, зникає разом із нею: обіцяти стик, якого нема, схема не має права.
Розміри — креслення в міліметрах#
Четвертий режим малює поверх схеми розмірні виноски: висоти елементів, габарит, відступи відводів і вікон, врізки ніжок фітингів. Показ — усіх елементів або лише вибраного; бічні відстані прив'язуються до осі отвору, до його краю або до обох одразу.
Ті самі розміри виводить сторінка друку паспорта — докладно про це в статті Паспорт апарата й креслення.
Чому саме так#
Розділення на режими — не косметика. Воно тримає два правила, які інакше розповзаються:
Симуляція живе в сторінці, а не в рушії. У рушія рівно один вхід: схема плюс значення. На контролері значення дає прошивка, тут — ручки режиму руху. Жодного прапорця «демо» всередині рушія: інакше вигадані числа рано чи пізно опинились би на пульті оператора.
Панель показує те, чим у цю мить користуються. Форма деталі в режимі руху лише заважала б: там дивляться на процес, а не міняють діаметр.
Суміжні статті#
- Конструктор схем апаратів — загальний огляд інструмента.
- Складання: стик, замок і стояк — правило, за яким сходяться порти з режиму «Порти».
- Паспорт апарата й креслення — що робить режим «Розміри» і як віддати аркуш зварнику.