Баняк
Баняк у бібліотеці один, і він параметричний: не «намальований куб на 50 літрів», а тіло, форму й розміри якого ви задаєте самі. Тому в конструкторі немає ні переліку об'ємів, ні прохання «підберіть найближче» — ви описуєте свій бак так, як він стоїть у вас у цеху.
Це той елемент, з якого зазвичай починається схема: він єдиний стоїть на підлозі, а не на сусідові.
Три групи полів#
Панель баняка розкладена на три блоки, і не просто для краси: метал вибирається в кожному окремо. Чаша нержавійка, кришка мідь, сорочка сталь — це звичайна ситуація, і схема має її показувати.
Тіло#
| Поле | Межі | Типово |
|---|---|---|
| Ширина | 200–800 мм | 400 |
| Висота корпусу | 100–1200 мм | 400 |
| Форма (низ) | конус, півсфера, луковиця, пательня, торосфера | пательня |
| Висота (низ) | 20–400 мм | 100 |
| Діаметр (низ) | 1½″…8″ | 2″ |
| Товщина стінки | 1–8 мм, крок 0.5 | 2 |
«Висота корпусу» — це пряма ділянка, без дна й кришки. Дно додається своєю висотою, кришка — своєю; сумарний габарит паспорт покаже сам.
«Діаметр (низ)» — це кламп зливу, а не ширина дна: там, де знизу стоїть кран.
Кришка#
Вмикається галочкою. Поки її нема, полів про неї в панелі теж нема — питати про форму кришки, якої нема, немає сенсу, і в схему те значення однаково не поїде.
Форма (типово півсфера), висота 20–400 мм (типово 120), діаметр верхнього клампа (типово 2″) і товщина.
Рубашка#
Теж галочка. Далі — ширина сорочки 10–200 мм (типово 20), висота 0–1200 мм, дно і товщина.
Висота 0 означає «по всьому корпусу» — сорочка обгортає всю пряму ділянку. Число більше за нуль обмежує її знизу вгору: сорочка на 300 мм гріє нижні 300 мм бака.
Дно сорочки буває двох видів. Повторює дно — сорочка однакової товщини йде паралельно контуру бака. Пательня — рівне дно, на якому бак стоїть, хоч би яким опуклим було дно самого бака.
Відводи й врізки#
Список стоїть у панелі окремо, під трьома групами, і працює точно як у царги: кламповий відвід під стик і різьбова врізка — муфта, півзгін чи ніпель — під тен, термометр, рівнемір чи кран відбору. Ті самі чотири колонки: Ø, від низу, бік, юбка (остання — лише для клампа).
Відводи сідають лише на пряму ділянку — там стінка плоска й вертикальна, і фланець стоїть до неї під прямим кутом. На дні чи кришці він сидів би на кривій, а це вже інша деталь.
Тому «від низу» міряється від низу прямої ділянки, а не від підлоги, і вміститися відвід мусить у «Висоту корпусу». Підняли дно — відводи лишились там, де стояли відносно циліндра; вкоротили корпус — той, що виліз, зупинить малювання й скаже, скільки місця є.
Якщо рубашка ввімкнена, деталь починається від її зовнішньої кромки: інакше відвід тонув би в теплоносії.
Врізки в саму рубашку#
Це окремий список, і живе він у групі «Рубашка» — з'являється разом із нею й зникає, коли її вимкнути. Різниця не косметична: така врізка відкривається в теплоносій, а не в куб. Туди ставлять термометр сорочки, злив, повітрянку.
Тому й перелік у неї лише різьбовий: у сорочку не стикуються, у неї вкручуються. Відступ міряється від того самого низу прямої ділянки, але вміститися врізка мусить у висоту самої рубашки — а та рахується від дна бака, тож на циліндр їй лишається «висота рубашки мінус висота дна».
Конструктор не ловить випадок, коли врізка в тіло й врізка в рубашку стоять на одній висоті з одного боку: вони в різних списках, а перевірка на «налазять» працює всередині списку. На кресленні це видно одразу — але покластися тут можна лише на очі.
Перевірки ті самі, що в царзі, і так само гучні: відвід поза корпусом і два відводи на одному боці, які налазять, зупиняють схему з поіменним поясненням. Мовчки посунути врізку конструктор не може — ви поставили її там, де вона потрібна.
П'ять форм стінки#
Форми дна й кришки взято з контурів художника, а не з формул, тож вони виглядають як справжні деталі, а не як математичні поверхні.
| Форма | Про що вона |
|---|---|
| Пательня | майже рівне дно з короткою галтеллю — те, на чому бак стоїть сам |
| Півсфера | класична кришка й класичне дно під тен збоку |
| Конус | пряма лінія від краю до шийки |
| Луковиця | різкий перегин угорі, широке черево — форма аламбіка |
| Торосфера | штампована еліптична кришка, найпоширеніша в промислових баках |
Форму низу й форму кришки задають незалежно: пательня знизу й півсфера згори — цілком звичайний бак.
Що на ньому стикується#
- Пара, вихід — угорі, діаметром верхнього клампа. Сюди стає колона.
- Злив — унизу, діаметром нижнього клампа.
- Теплоносій, вхід і вихід — з'являються разом із рубашкою й зникають разом із нею.
Порти теплоносія стику не утворюють: там шланг, а не фланець, — тож замка-хомута на них не буває. Це не помилка, а те саме правило, що й у металі.
Рівень і теплоносій#
У баняка одна заливка — вміст. Прив'яжіть її до імені показника з контролера, і на схемі рівень стане живим; повзунок поруч показує, як це виглядатиме, і в схему не потрапляє.
Рух теплоносія в сорочці задається так само — іменем показника. Без прив'язки сорочка стоїть нерухома, а бак — порожній: рівно те, що буде на контролері без датчика.
Обидві прив'язки живуть у режимі «Рух» правої колонки, а не в редагуванні. У режимі руху їх зручно й перевірити п'ятьма ручками процесу — нагрів, протік, вода, відбір, тиск.
Чого баняк поки не вміє#
Об'єм і вага не рахуються. Паспорт про це каже прямо й перелічує, чого йому бракує. Ширина й висота в нього вже є — не вистачає останнього кроку.
Старий баняк лишився в бібліотеці під назвою «Баняк (старий)». У палітрі його нема, але схеми, складені до параметричного, відкриваються й малюються як раніше.
Суміжні статті#
- Аламбік — той самий параметричний корпус, але як окрема посудина з двома фланцями.
- Царга і насадка — те, що стає на баняк, і той самий список відводів і врізок на трубі.
- Паспорт апарата й креслення — які числа з баняка потрапляють у паспорт і чого йому бракує.
- Складання: стик, замок і стояк — чому теплоносій не утворює стику.